Як створити прибуткову ягідну ферму

Підприємець з Луцька Віталій Ішмуратов 8 років тому, почав свою діяльність з освоєння звичайних, так званих, робочих сортів малини – Полки і Полани. Сьогодні заснований ним кооператив виробників ягоди досягає успіху і в неорганічному, і в органічному виробництвах, тут вирощують не тільки малину, а й ожину, суницю садову і ревінь. На даний момент кооперація об’єднує 250 осіб у чотирьох районах Волинської області, а продукція експортується, в тому числі, і в країни Європи. Докладніше про перспективи кооперації, а також про тонкощі органічного ягідництва читайте на SEEDS.

Ревінь в промислових масштабах

«Два роки тому я почав реалізовувати проект з органічного виробництва, в якому зробив акцент відразу на кілька культур, – розповідає Віталій Ішмуратов. – Це, по-перше, ревінь. Культура, в принципі, не нова, в побуті зустрічається чи не повсюдно: хтось додає ревінь в пироги, хтось – в напої. Його з успіхом вирощують англійці, поляки, голландці. В Україні ж промислово ще в минулому році ревенем взагалі ніхто не займався. Органічний сертифікат на цю культуру першими в країні отримали ми і наші партнери – підприємство «Агро Органік».

Втім, на перших порах Віталій Ішмуратов теж скептично поставився до цієї рослини. А коли дізнався, що на другий-третій рік ревінь дає в середньому 60 тонн врожаю з гектара, то просто не повірив. Щоб перевірити цей факт, бізнесмен поїхав набиратися досвіду до двох виробників в Польщу, потім злітав до Голландії. І там переконався: якщо висаджувати ревінь з відкритою кореневою системою, то вже в перший рік можна зібрати 16 тонн з гектара. Більше того: на другий-третій рік урожай може досягати не тільки 60, а в деяких випадках навіть 80 тонн з гектара! Словом, в той момент ревінь став для волинського бізнесмена-аграрія справжнім відкриттям.

«Ревінь невибагливий, морозостійкий, відмінно росте, – ділиться досвідом фермер. – Його використовують для виробництва сиропів і соків, оскільки це досить хороший консервант. Є кілька видів ревеню, самим ліквідним вважається червоний (малиновий). Розсаджується культура двома способами: діленням кореня і за допомогою розсади. Існують різні схеми посадок, але на 1 га землі орієнтовно потрібно близько 10 тисяч саджанців. До слова, касетний спосіб ми вже у себе випробували: висадили ревінь в кінці травня – початку червня, а у вересні зібрали перший урожай. Вийшло десь близько 8 т/га. Ми спочатку пішли своїм шляхом: посадковий матеріал не купували в Польщі, а виростили власний – за допомогою висіву насіння ревеню в касетах. Так, були помилки і нюанси, але технологію відпрацювали, і вже на наступний рік плануємо знову висівати, вирощуючи посадковий матеріал для себе і на замовлення».

Віталій Ішмуратов зазначає, що хоча ціна на ревінь відносно невисока, але ця культура привернула його увагу за рахунок тоннажу і раннього періоду збирання врожаю. Адже принцип, за яким він планує і організовує виробництво, безпосередньо пов’язаний з кількістю людей, залучених до збору. Ці працівники повинні бути повністю зайняті з середини травня по жовтень. Ревінь ж відноситься до культур, які раніше всіх починають свій вегетаційний період, і перший збір стартує якраз з кінця травня і триває до середини червня.

Взаємовигідний проект

Паралельно з ревенем в кооперативі Віталія Ішмуратов вирощують малину, ожину і суницю садову. Загальний банк землі під органікою – близько 150 га сертифікованих площ. Вже посаджено близько 20га малини, 10 га ревеню, закладений маточник суниці садової. Органічної малини в цьому році тут зібрали 47 тонн, її заморозили і відправили в Чехію.

У 2011-му, коли підприємство тільки зароджувалося, було важко уявити, яких масштабів всього через кілька років набуде виробництво малини та інших ягід. Все починалося з того, що бізнесмен сам пропонував жителям сіл співробітництво, безкоштовно надаючи їм саджанці і тару для збору врожаю, які згодом викуповував. Зараз в цілому кооператив об’єднує 250 підрядників, забезпечуючи тим самим гідним сезонним заробітком жителів понад 30 сіл. Партнери підписують договір про співпрацю на п’ять років. Віталій Ішмуратов як і раніше бере на себе зобов’язання з транспортування, оплати врожаю і надання тари. Також він навчає підрядників нормам і вимогам, що пред’являються до органічного рослинництва, контролює висадку саджанців, рівень їх вегетації і плодоношення, централізовану закупівлю сертифікованих добрив і засобів для профілактики захворювань.

З кожним роком охочих стати партнерами кооперативу Віталія Ішмуратова стає все більше. І це не дивно, адже умови тут насправді взаємовигідні: підприємство дає можливість кожному підряднику працювати і гідно заробляти. Як показує практика, в кооператив рідко приходять випадкові люди: тут всі зацікавлені в успіху спільної справи, трудяться на результат. А суть цієї органічної спільної діяльності криється в системному підході абсолютно до всіх виробничих, організаційних та побутових питань.

«Наш кооператив з органічного землеробства має ту ж структуру, але земельні майданчики підрядників тут вже трохи більше – від 1 до 5 га. Зараз у мене 15 підрядників по органіці із загальною площею близько 33 га. Тобто я сертифікують землі, роблю технологічні карти, надаю посадковий матеріал, контролюю збір і збут врожаю, – пояснює Віталій Ішмуратов. – Крім цього, в Любешівському районі я маю свій власний проект, де докупив і сертифікував землю. Частина вже посаджена, решту буду досаджувати: перша черга – це 30 га під ягоду (ревінь, малина, суниця садова), ще на 40 га буду пробувати сіяти гречку, а також планую посадити обліпиху.

Тема обліпихи – дуже цікава, тому що в Україні практично немає плодоносних промислових садів і, відповідно, немає жодної інформації про її промисловому вирощуванню.

Ми вже завезли посадкового матеріалу сортовий обліпихи на 15 га, яку висадимо навесні 2019 року, і в подальших плануємо на осінь 2019 року висадити ще 40 га сортовий обліпихи».

Що стосується вирощування неорганічної ягоди, то в цьому році перед сезоном, зізнається Віталій, він «відпустив» людей з малинового бізнесу через критичну ситуацію на ринку. На даний момент залишилися суниця садова і ожина.

Системний підхід до всього

«Будь-який бізнес повинен створюватися системно, – пояснює В. Ішмуратов. – Необхідно по максимуму диференціювати всі ризики. Ринок диктує ціни, і за рахунок вирощування відразу декількох культур ми маємо можливість компенсувати негативні фактори. Якщо, наприклад, хороший урожай дала малина і через це на неї впали ціни – «дотягуємо» суницею садовою, знизилися ціни на ревінь – врівноважуємо малиною».

Як розповідає Віталій Ішмуратов, роботи на полях починається з ревеню: перший збір цієї культури триває з кінця травня до середини червня, другий збір – в серпні. У проміжку між цими періодами працівники спокійно переключаються на суницю садову. Далі плавно настає час малини. Таким чином, виходить свого роду системний конвеєр, грамотно розподіляє трудові ресурси і забезпечує співробітників кооперативу безперебійною роботою, а значить – і гідним, стабільним заробітком.

За словами бізнесмена, ніша органічного землеробства в Україні знаходиться зараз тільки на самому початку свого розвитку, ринок цієї продукції в нашій країні фактично не сформований. Тому у аграріїв, які в перспективі планують йти в органіку, є можливість вивчати цю нескінченно благодатну terra incognita, здійснювати власні відкриття, здобувати корисні досвід і навички, а в результаті – збирати щедрі врожаї.

Будучи одним з першопрохідців в органічному ягідництва, Віталій Ішмуратов радить початківцям ягідникам в першу чергу визначитися з тим, що саме і для кого вони збираються вирощувати. У цьому питанні бізнесмен рекомендує орієнтуватися на потенційного покупця, а ще – проаналізувати поточну цінову політику, можливості вирощування того чи іншого сорту ягід в певній територіальній зоні. Робити ставку виключно на фреш-ринок (тобто на торгівлю свіжими ягодами), звичайно, можна, але в нинішніх умовах, на його думку, все-таки нераціонально. Купівельна спроможність українців поки досить невисока, і платити гідну ціну за свіжу та якісну ягоду, на жаль, мало кому по кишені. Більш доцільним для початківців ягідників буде все-таки звернути увагу на заморожування ягід.

«Але хоч би яке завдання ви в підсумку перед собою не поставили, для його реалізації важливо підібрати правильні сорти ягід. Не соромтеся зв’язуватися з переробниками, колегами і задавати їм ці питання прямо. Якщо говорити про суницю садову, то для заморозки вельми цінуються сорти Хоней, Зенга Зенгана – за неї ягідникам навіть доплачують. А ось сорти Клери і Ельсанта, які прекрасні і за смаковими якостями, і зовні, підприємства по заморожуванню не особливо люблять. На те у них є свої причини: для заморожування важливо, щоб у ягоди добре відокремлювався хвостик, не було білої серцевини, щоб вона була темною, однотонною, мала яскраво виражений суничний аромат. На даний момент у європейських переробників є потреба в органічній ягоді, що підтверджується і ціновою політикою. З цього можна зробити висновок, що на найближчі 5-7 років вирощування органічної продукції має серйозний потенціал».

SEEDS за матеріалами TechDrinks