Українські оператори розглядають Грузію і Казахстан як ринки збуту вагонів, але говорять про високі ризики – Latifundist
На тлі профіциту вагонів на внутрішньому ринку українські оператори все частіше обговорюють можливість переорієнтації на зовнішні ринки, йдеться у матеріалі Latifundist.com «Вивозять в Казахстан, ставлять на відстій і чекають (бояться) списання старого парку. Що чекає на ринок вагонів?».
Опитані гравці ринку розповіли, що вже відбулися перші відправки піввагонів з українських портів до Грузії та Болгарії.
Втім, як зазначає власник компанії «Теус Термінал» Дмитро Казанін, такі кроки вимагають значних витрат — доставки, митного оформлення, ремонтів. Наприклад, у Грузії перед використанням вагона обов’язковим є проведення деповського ремонту, що потребує додаткових інвестицій.
«Ринок Грузії — невеликий і нам менш знайомий. Ми краще розуміємо Казахстан і Узбекистан. Звідти надходили запити і на зерновози, і на піввагони. Наприклад, два роки тому нам пропонували контракт по $30 на добу на пів року. Але тоді така ж ставка була і в Україні», — розповідає Казанін.
За його підрахунками, доставка одного вагона до Казахстану обходиться у $10 тис. При середній річній ставці в $15 на добу — окупність такого проєкту може тривати понад два роки. І це без урахування регуляторних ризиків — зокрема, обмежень пробігу вагонів з іноземною реєстрацією та необхідності сплати ПДВ при тимчасовому ввезенні.
Гендиректор компанії BGS Rail Даріус Закараускас також вважає такі інвестиції ризикованими.
«Так, хтось цим займається, але масового тренду не очікується», — зазначає він.
Євгенія Тулаїнова, Latifundist.com, 2025 р.