ТОП-10 подій плодоовочевого бізнесу України в першому півріччі 2020 року

0

Нинішній сезон вже підніс чимало сюрпризів українським фермерам. Поширення коронавірусної інфекції, введення карантинного режиму і аномальні погодні умови – далеко не всі несподіванки, з якими довелося зіткнутися виробникам в цьому сезоні.

Аналітики EastFruit провели інтерв’ювання українських виробників овочів та фруктів, експортерів продукції, а також інших учасників плодоовочевої екосистеми України, на основі якого визначили топ-10 ключових моментів поточного року, що вплинули на плодоовочевий сектор України.

1. Розрив логістичних ланцюжків в зв’язку з COVID-19

Всесвітня пандемія коронавірусу відбилася на роботі багатьох підприємств. Так, наприклад, в квітні деякі компанії були змушені призупинити експортні поставки яблук в країни Південно-Східної Азії. Перебої спостерігалися практично по всьому світу. Транспортні компанії, приймаючи замовлення на транспортування продукції, не знали, чи зможуть цю продукцію прийняти в порту призначення. Аналогічно виникало безліч проблем з перетином сухопутних кордонів і скасуванням авіарейсів, що призводило до хаосу на ринку.

Розвал логістичних ланцюжків негативно вплинув не тільки на українських експортерів плодоовочевої продукції. Компанії, які закуповували саджанці, добрива та засоби захисту рослин в Європі, неодноразово інформували про неможливість вивезення куплених товарів з ЄС. Багато виробників так і не змогли до початку польових робіт доставити саджанці та добрива в Україну, внаслідок чого вони були змушені в екстреному порядку шукати альтернативні варіанти для покупки необхідних матеріалів, що призвело до додаткових незапланованим фінансових витрат.

2. Закриття роздрібних і гуртових ринків

Введення карантинних обмежень по всій території України спричинило за собою закриття продовольчих ринків навесні 2020 року. Це стало справжнім кошмаром для більшості українських фермерів. Для багатьох невеликих українських виробників ранніх овочів і ягід сезон почався з того, що продукцію просто нікуди було дівати, так як ринки «закрилися на карантин». В результаті, виробники були змушені або зовсім викидати свою продукцію, або безкоштовно роздавати ранні овочі всім бажаючим. Значні площі редису, а також раннього кабачка були просто передісковани, так як витрати на прибирання перевищували ціну.

Відзначимо, що через продовольчі ринки в Україні реалізується, як мінімум 80% свіжої плодоовочевої продукції, тому закриття ринків під час карантину позначилося не тільки на виробниках, які не могли продати свою продукцію, але і на споживачах, які фізично не могли отримати цю саму продукцію. Внаслідок карантинних обмежень робота продовольчих ринків по всій Україні була обмежена як мінімум на місяць. У цей період частково функціонували тільки найбільші ринки в Україні, такі як «Столичний» у Києві, «Шувар» у Львові та «Нежданний» (в народі називається «Копані») в Херсонській області. При цьому останній також закривали на деякий час.

Лише після 1 травня була дозволена робота 280 оптових і роздрібних ринків, і то за умови дотримання суворих санітарних норм. В умовах обмеженої роботи далеко не всі ринки поспішили «вийти з карантину», отже, фермери були змушені йти на кардинальні заходи – у багатьох містах виробники організовували стихійну торгівлю прямо біля воріт закритих ринків.

Наслідком введення таких жорстких і недалекоглядних карантинних обмежень стали багатомільйонні збитки фермерів в період пандемії. Крім того, що фермери фізично не могли продати свою продукцію, ціни реалізації на деякі позиції опустилися до рекордно низького рівня – і це в той період, коли виробники ранніх овочів звикли починати сезон з високих цін. При цьому роздрібні ціни, навпаки, злетіли до небачених рівнів.

3. Практично зникли і не плануються аграрні офлайн-заходи (виставки, конференції і т.д.), але збільшилася кількість онлайн заходів

Ще одним наслідком поширення covid-19 стало припинення проведення всіх масових заходів, в тому числі і аграрних виставок, фестивалів, конференцій, круглих столів, майстер-класів, тренінгів тощо… На зміну їм прийшла величезна кількість різноманітних вебінарів і заходів в режимі онлайн.

Проте, ефективність онлайн заходів помітно поступалася подій традиційного формату, адже значна частина інформації учасникам таких подій надходила не від спікерів, а від колег під час неформального спілкування. Крім того, онлайн події, як правило, рідко тривали більше двох годин, в той час як звичайні заходи зазвичай надавали більше інформації і тривали упродовж як мінімум дня.

Природно, що проведення багатьох майстер-класів та тренінгів було обмежено можливостями показати і спробувати щось на практиці, а потім скорегувати свої знання.

Відповідно, різко знизилася ефективність навчання та обміну знаннями.

4. Зростання популярності онлайн покупок – поява нових платформ продажу овочів і фруктів

Ще одним наслідком пандемії стало стрімкий розвиток онлайн торгівлі плодоовочевою продукцією для кінцевого споживача в Україні. Обмеження роботи роздрібних і оптових ринків, ускладнення логістики і суворі карантинні заходи спровокували справжній фурор в сегменті онлайн покупок. Так, в Україні, в перші тижні карантину кількість замовлень в сервісах онлайн-доставок збільшилася в десятки разів. Деякі з них, не витримавши такого навантаження, просто закривалися, деякі змушені були відмовляти своїм покупцям, що призвело до численних скарг з боку споживачів.

На тлі такого попиту на онлайн доставки з’явилися нові проєкти, які функціонують і сьогодні. Всілякі вітамінні бокси, типу «Вітамінної коробки», яка займається доставкою свіжих овочів і фруктів від фермерів. З одного боку, споживачі отримують свіжі, корисні продукти, в зручній упаковці, в зручному місці, в зручний час. З іншого, для невеликих фермерів і крафтовіков з’явився новий канал реалізації своєї продукції. До слова, і фермери активніше стали продавати свою продукцію через власні сайти і майданчики. Наприклад, компанія-експортер IBerry, переважно орієнтована на зовнішній ринок, у співпраці з сервісом доставки «Нова пошта» доставляла лохину і спаржу на внутрішньому ринку – замовлення формувалися онлайн.

Ще одним прикладом сервісу онлайн доставки, який з’явився в умовах карантину, є відкриття онлайн магазину Foodex24, який реалізує не тільки продукти харчування, але і побутову хімію, товари для будинку. При цьому на сьогоднішній день сервіс функціонує тільки в Києві, проте компанія планує розширюватися і на інші міста.

Якщо розглянути ринок онлайн-покупок продуктів харчування в Україні, можна побачити, що цей напрям є відносно новим, проте він швидко розвивається. Онлайн-торгівля продуктами в Україні стрімко почала розвиватися в 2010-их роках. У 2010 році був заснований сервіс Zakaz.ua, а в 2018 і 2019 роках вже такі знайомі всім Glovo і Uber Eats. Зараз цей ринок в Україні стрімко зростає, і хоча на сьогоднішній день «в онлайн» продається менше 0,5% продуктів харчування, цей сегмент за різними оцінками збільшується в 2 рази щороку.

Очевидно, що сервіс онлайн покупок і доставок продуктів харчування додому заберуть значну частку ринку у традиційних магазинів, а введення карантину в Україні навесні цього року стало новим поштовхом у даному напрямку.

5. Відкриття ринку сільськогосподарської землі

В ніч з 30 по 31 березня 2020 року Верховна рада прийняла Закон № 552-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. 28 квітня 2020 цей закон підписав президент Володимир Зеленський.

Незважаючи на те, що більшість виробників плодоовочевих культур впевнені, що істотного впливу на їх бізнес прийняття даного закону не зробить, ми не могли залишити осторонь цю тему. Свою позицію українські виробники аргументують тим, що витрати на інвестування в плодоовочевий бізнес в кілька десятків разів перевищують вартість землі. Отже, на тлі інвестицій в зберігання, доопрацювання, сортування або зрошення інвестиції в землю не такі вже високі.

У той же час більшість виробників фруктів, ягід, горіхів і овочів позитивно ставляються до відкриття ринку с/г землі, оскільки вони інвестують великі кошти на багато років вперед, і наявність землі в приватній власності дає більш високу гарантію безпеки інвестицій. Тобто ми вважаємо, що найбільшу користь і найбільший стимул ринок землі принесе саме плодоовочевому бізнесу, так як дозволить залучити більше інвестицій в цей сектор.

6. Несприятливі погодні умови

Цей сезон видався вкрай важким для українських виробників, з точки зору впливу погодних умов на врожай.

Спочатку була аномально тепла і посушлива зима. Потім, в квітні і травні 2020 року в Україні було зафіксовано відразу кілька хвиль заморозків, внаслідок чого потенційний урожай більшості ягідних і фруктових культур сильно постраждав. Заморозки в окремих регіонах зашкодили навіть овочам і картоплі.

Деякі виробники кісточкових говорили про втрати 90-95% урожаю черешні і абрикосів, а в сегменті лохини втрати склали від 20 до 50% врожаю, в залежності від регіону. Результатом погодних катаклізмів стало зниження виробництва практично всіх ягідних і фруктових культур, отже, пропозиція на ринку була досить обмеженою. Середні ціни по сезону на абрикоси, персики і черешню перевищували минулорічний показник на 30-40%, а в сегменті суниці садової подорожчання досягало 45%.

Більш того, в першій половині червня практично по всій території України пройшли сильні опади, а травень і частину червня були аномально холодними. Потім знову пішла безпрецедентна посуха. Таким чином, в 2020 році на ринку спостерігалося велика кількість продукції невисокої якості. Однак навіть цей факт не сприяв зниженню цін до торішніх показників – за продукцію в середньому більш низької якості селяни отримували більш високу ціну.

7. Державній підтримці овочівництва бути?

У 2020 році представники профільного Міністерства приділили увагу сектору овочівництва і картоплярства. На численні звернення Української плодоовочевої асоціації (УПОА) і Асоціації картоплярів (УАВК), при Міністерстві розвитку економіки торгівлі та сільського господарства створено робочу групу з питань сприяння розвитку овочівництва та картоплярства. Звичайно, це стало можливим “завдяки” негативним публікаціям про рекордний імпорті картоплі в країну, яка завжди пишалася більш ніж 20 млн тонн щорічного врожаю цього бульбоплоди, а також двома поспіль сезонами дуже високих цін на цибулю і ряд інших овочевих культур.

На початку серпня профільними асоціаціями (зокрема УПОА, УАВК) і інститутами були запропоновані концепції розвитку промислового картоплярства і овочівництва, до яких увійшли такі напрямки підтримки, як створення мережі кооперативних плодоовочевих аукціонів, часткова компенсація витрат на будівництво сховищ, пакувальних центрів і тепличних комплексів, державна підтримка розвитку експорту овочевої та баштанної продукції сільськогосподарськими кооперативами, і державна підтримка наукових установ за напрямами «Селекція», «Сучасні методи біотехнології», «Насінництво». Обидві концепції в ході засідання були схвалені представниками Міністерства та взяті на внутрішнє погодження. А ось чи буде фінансування під ці цілі – покаже час.

8. Прийняття законопроекту «Про сільськогосподарську кооперацію»

21 червня 2020 року Верховна Рада України остаточно підтримала Законопроект «Про сільськогосподарську кооперацію» (№0856), який перетворився Закон після підписання Президентом. Закон передбачає відмову від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно вибирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний або багатофункціональний, а також форму діяльності – з метою або без мети отримання прибутку. Процес прийняття був тривалим і прозорим, із залученням кращих українських, іноземних і міжнародних гуру по кооперації і за технічної підтримки ФАО і ЄБРР.

Українська плодоовочева асоціація (УПОА), спільно з іншими профільними асоціаціями, неодноразово повідомляла про необхідність прийняття закону про сільгоспкооперацію. Для українського агробізнесу це перший крок на шляху до об’єднання дрібних фермерів, створення загальної інфраструктури для зберігання, доробки та переробки продукції і виведення тіньового бізнесу в легальне правове поле.

Ухвалення закону «Про сільськогосподарську кооперацію» не тільки може стати новим поштовхом у розвитку сільського господарства в Україні, а й може дозволити державі підвищити доходи бюджету, а країні – отримати більш високі обсяги експортної виручки.

9. Обвал плодоовочевого експорту

Поки ж в країні немає кооперативів, а в світі лютує коронавірус, Україна знижує виручку від експорту плодоовочевої продукції. У період найбільш гострої пандемії (лютий – липень) експортна виручка знизилася на 43%.

10. Рекордно високі ціни на «антивірусний» набір овочів і фруктів

Пандемія коронавірусу і подальше введення карантинного режиму в Україні вплинули на ціноутворення деяких продуктів плодоовочевої групи. Зокрема, в період посилених карантинних заходів (березень-травень) значно зросли ціни на такі продукти як цибуля, часник, лимон і імбир.

Говорячи про часник і імбир, варто відзначити, що значна частина цієї продукції завозиться в Україну з Китаю (понад 70% імпортованого часнику і більше 55% імпортованого імбиру – це поставки з Китаю), який першим постраждав від пандемії. Відповідно, зниження поставок з Піднебесної при різкому зростанні попиту вплинуло на ціни. Так, наприклад, менш ніж за місяць ціни на часник виросли в 2-2,5 рази до 140-170 грн/кг, а імбир подорожчав майже в 5 разів, і в деяких роздрібних мережах продавався по 500 грн/кг.

Серед українських споживачів швидко поширилася чутки, що такі продукти як цибуля, часник, імбир і лимон є відмінним засобом в боротьбі з коронавірусом. Відповідно, навіть ті, хто раніше, ніколи не купували імбир, в березні-квітні змітали дану продукцію з прилавків магазину. Ціни на лимон в цей період злетіли 1,5 рази до 70-90 грн/кг, а цибуля продавалася по 16-17 грн/кг.

Fruit-Ukraine.org за інформацією EastFruit 

Джерело https://fruit-ukraine.org

Відповісти

Ваш email не публікується