Чому необхідно заборонити імпорт картоплі та картопляної продукції з Білорусі та РФ

На сьогоднішній день для того, щоб українська галузь картоплярства розвивалася, необхідно впровадити заходи, які б контролювали імпорт картоплі та картопляної продукції з Білорусі та Росії. Таку думку висловив директор ПБП «ВИМАЛ» Сергій Симоненко в ході третього засідання робочої групи з питань сприяння розвитку картоплярства та овочівництва.

Для вирішення питання картоплярства в Україні та покращення ситуації в секторі, ми маємо розглядати 5 товарних позицій: картопля свіжа або охолоджена (код згідно УКТЗЕД 0701), борошно, крупи, порошок, пластівці, гранули з картоплі (код згідно УКТЗЕД 1105), продукція борошномельно-круп’яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина (код згідно УКТЗЕД 1108 13 00 00), картопля піддана тепловій обробці або інша, у вигляді борошна, круп або пластівців або інша (код УКТЗЕД 2004 10), картопля, у вигляді борошна, круп або пластівців або інша, нарізана тонкими шматочками, обсмажена або підсушена, солона чи не солона або ароматизована чи не ароматизована, у герметично закритих упаковках, придатна до споживання або інша (код УКТЗЕД 2005 20).

«На сьогоднішній день головними конкурентами України в сегменті картоплі є Росія та Білорусь. І ситуація з державною підтримкою цих галузей в нашій країні у порівнянні з країнами-сусідами мають суттєві відмінності. Так, наприклад, в Росії існують компенсації кредитних відсотків, часткові компенсації на придбання техніки, програми кредитування на будівництво сховищ та регіональні програми розвитку картоплярства. Якщо ж подивимося на Білорусь, то там також повний спектр програм і дані програми реалізуються за державний бюджет. Зараз будуються промислові підприємства по переробці картоплі – наразі вже побудовано 3 таких об’єкти і планується будівництво ще одного заводу по виробництву картопляного сухого пюре та картоплі фрі. В Україні ж аналогічних програм поки що немає і тільки в цьому році уряд почав приділяти увагу цьому питанню», – зазначає Сергій.

Сьогодні ми не можемо розглядати Росію та Білорусь як окремі суб’єкти зовнішньоекономічних відносин, стосовно ввезення картоплі та картоплепродуктів на територію України. Фактично, Білорусь використовується Російською Федерацією як можливість для безмитного ввезення на територію України широкого кола товарів, у тому числі і картоплі. Тобто, усі 5 позицій, які були розглянуті вище, ввозяться на територію України з Росії, транзитом через Білорусь. І така схема дає можливість уникнути торговельних обмежень, які існують безпосередньо між Україною і РФ.

Нагадаємо, що ускладнення торговельних відносин почалися 1 січня 2016 року, коли указом Президента РФ Володимира Путіна Росія, практично в односторонньому порядку вийшла з режиму вільної торгівлі з Україною. Після цієї ситуації на низку російських товарів, включаючи свіжу картоплю та продукти її переробки, було встановлено мито.

Досліджуючи динаміку імпорту картоплі з Білорусі та Росії прослідковується чітка тенденція щорічного збільшення об’ємів поставок. Так, наприклад, згідно офіційної статистики в 2019 році Україною було імпортовано 250 тис. тонн свіжої картоплі, а головними постачальниками цієї продукції виступали саме Білорусь та Росія. Для порівняння, роком раніше було поставлено 5,8 тис. картоплі. В 2020 році зростаюча динаміка продовжується. За 8 місяців поточного року Україна в 6 раз збільшила імпорт картоплі.

По іншим товарним позиціям, таким як картопляні пластівці та крохмаль, збільшення імпорту хоч і не є таким стрімким, однак закордонні поставки також щорічно зростають. Так, наприклад, в сегменті крохмалю відбувається щорічне збільшення імпорту майже в два рази. В 2017 році імпорт крохмалю – менше 1000 тонн, в 2018 – 2 тис. тонн, в 2019 – майже 5 тис. тонн, і прогнозується, що під кінець 2020 року показник досягне 7 тис. тонн. Таким чином, у нас вже імпортується з Білорусі крохмалю більше, ніж виробляється на території України.

«При цьому, цікаво зазначити, що відбувається падіння митної вартості крохмалю. І українські виробники однозначно говорять про те, що наразі крохмаль в Україну завозиться за демпінговою ціною. В Білорусі перед виробниками ставиться завдання – збільшити експорт. Для того щоб це реалізувати, підприємства, наприклад, великі крохмальні заводи починають приєднувати до себе 2-3 інших заводи, які у реальній ситуації продукують збитки. Відповідно, у цих підприємств є спільний баланс і командною роботою відбувається експорт крохмалю. Таким чином, експорт відбувається за ціною нижчою собівартості, а збитки списуються, умовно, на виробництво горілки. Тобто, зараз ситуація немає під собою ніякого економічного підґрунтя», – додає Сергій Симоненко.

Відтак, українські переробники під тиском Білорусі та РФ значно зменшують обсяги свого виробництва, оператори ринку майже не зацікавлені у подальшому розвитку напрямків вирощування або переробки картоплі.

Тому, щоб змінити поточну ситуацію необхідно впроваджувати відповідні заходи на рівні держави. Якщо вищезазначені позиції включити до переліку товарів які заборонені до ввезення на територію України з РФ, це не дасть бажаного результату, оскільки всі старання будуть знівельовані транзитними поставками через Білорусь. Відтак, потрібно реагувати на ситуацію з поставками картоплі та картопляної продукції з Білорусі. Одним з можливих рішень може стати виключення вищеперерахованих товарів з режиму вільної торгівлі між Україною та Білорусією. І в такому випадку, можливо здійснити або повну заборону імпорту, або ввести тарифні обмеження шляхом введення ввізних мит на продукцію. І тільки таке комплексне рішення дозволить захистити ринок України від недобросовісної конкуренції з боку РФ та Білорусі.

Fruit-Ukraine.org

Джерело https://fruit-ukraine.org

Відповісти

Ваш email не публікується