Українські інженери розробили “Пасіку Майбутнього”

Проект пройшов відбір на European Bee Awards 2019, творців “Пасіки Майбутнього” запросили на церемонію до Європейського парламенту у Брюсселі

3 1 723

Група українських та польських інженерів розробила справжню “Пасіку Майбутнього”. Кожен “розумний вулик” тут обладнано електронними IoT пристроями, які передають інформацію про життя бджіл пасічникам безпосередньо на смартфон, передає у єксклюзивному матеріалі Seeds.

Крім України, “Пасіки Майбутнього” вже кілька років успішно працюють в Канаді та Польщі. Готується відкриття пасік в США, Ізраїлі та інших країнах Європи. З кожним роком до команди розробників приєднується дедалі більше інженерів, вчених, професійних бджолярів з багатьох країн.

Однак запатентували своє Ноу-Хау автори ідеї саме в Україні. До того ж проект пройшов відбір на European Bee Awards 2019. Творців “Пасіки Майбутнього” запросили на церемонію до Європейського парламенту у Брюсселі.

Діюча 3D модель вулика для школи і виставок на фоні Пасіки Майбутнього

“Пасіки Майбутнього” дозволять створити в країні абсолютно новий ринок – ринок запилення, ефект від якого оцінюється за різними джерелами від 2 до 4 млрд. доларів щорічно”, – розповідає автор ідеї проекту Ігор Курдін.

“Варто виїхати за межі України і Східної Європи і поцікавитися там цим питанням: на чому заробляють бджолярі, якщо закупівельна ціна меду 1.5-2 долара? Відповідь очевидна – понад 60 відсотків доходів в Канаді бджоляр отримує, надаючи послугу запилення. Там ринок послуг запилення працює з 1960-х років.

4-5 млрд доларів щорічно – такий ефект від того що і як бджоли запилюють

На опилення квітів дерев мигдалю, що ростуть у Каліфорнії, з’їжджаються більшість бджолярів Америки, які спеціалізуються на запиленні. Більше 70% мигдалевого горіха продукуються саме у Каліфорнії. Це багатомільярдний бізнес.

Залежність дуже проста: 1 хороший вулик на 1 га яблунь в період цвітіння підвищує продуктивність яблунь на 10-20%, а наприклад на лохину потрібно 4 вулика і врожайність підвищується до 30%, і так далі. Багато виробників лохини у Польщі встановлюють вулики виключно для запилення – інакше вражай буде малий. У Польщі ось-ось з’явиться ринок запилення”, – зазначив Ігор Курдін.

“Там існує і державна підтримка і підтримка польського відділення GreenPeace. Ці організації разом провели аналіз сільськогосподарських угідь Польщі, які використовуються для вирощення плодів, овочів що запилюються, та рапсу і встановили який ефект для підвищення продуктивності та економіки Польщі може принести впровадження системи запилення.

Це близько 5-7 млрд. злотих щорічно (1.5 – 2 млрд. долл), не враховуючи нові робочі місця та новий вид сервісу, який успішно функціонує у сусідній Німеччині. До речі, в Ізраїлі немає вільних угідь, щоб не запилялись. Тематикою запилення в Ізраїлі займається Міністерство Меду.

Все що може бути запилене бджолами – має бути запилене!

Складаються графіки, плани проведення робіт із запилення, оптимальна кількість пасік та їх оптимальне місце знаходження розраховується  та підтверджується актуальними даними GPS”, – додав фахівець.

“Ніхто з нашої команди ніколи раніше не мав нічого спільного з бджолами і пасікою, та тепер кожен з нас став пасічником. Наші діти із задоволенням нам допомагають і знають тепер, що мед береться не з магазину. Власне це і стало головним мотивом нашого проекту – відірвати дітей від смартфонів, переключити їхню увагу за допомогою смартфона на природу.

Потім, збираючи інформацію, ми зробили висновок, що бджоляр зі смартфоном – це зовсім нова професія. Зі смартфоном бджільництво виглядатиме по-іншому. Отримуючи дані з вуликів і накопичуючи їх, ми можемо прогнозувати подальший розвиток вулика, пасіки, ефективності запилення”, – розповів автор ідеї проекту Ігор Курдін.

Надалі автори унікальної розробки планують збільшити мережу і вивести її на новий рівень 

“Це цілком може бути нова соціальна мережа іншого типу. В ній кожен може бачити що робиться у колеги на точно такому ж вулику, якщо звичайно дозволить ділитися даними так само як ми ділимося нашими фото чи враженнями у соціальних мережах.

Тут кожен може невідомого бджоляра запитати: як у тебе виходить, що кожен день є приріст по 3-4 кг? Навчи, пліз, дай пораду. Іншим цікаво, що робить Гуру в бджільництві – вони повторюють його дії. Це вже не кажучи про накопичення інформації та формування найкращої моделі поведінки “розумного вулика”, а далі – копіювання і передачі цієї поведінки на інші вулики”, – додав Ігор Курдін.

“Поки що найбільшим бенефіціаром є науковці. Вони можуть провести необхідний експеримент чи дослідження ОДНОЧАСНО у багатьох країнах світу в однакових умовах (вуликах), але на різних географічних широтах. Це неймовірно прискорює дослідження, винайдення та тестування ліків для бджіл, яких стає у світі дедалі менше. І, власне, це вже використовують канадські вчені!

Кожного часу на сервер приходить інформація з багатьох куточків світу. Це великі дані. Їх обробка та використання – це те, що у наш час відрізняє розвинуті країни від постачальників ресурсі. Чи зміниться це у найближчі роки в Україні?”, – цікавиться експерт.

 

Подробиці про “Пасіку Майбутнього”, “розумні вулики” та новий ринок запилення можна дізнатися за посиланням >>>

Наші контакти:

www.amohive.com

www.facebook.com/amohive

 

Agri – Gator за інформацією  SEEDS.org.ua

3 коментарі
  1. Александр говорять

    Я живу в Днепропетровской обл. Пчеловодством занимаюсь сознательно более 10лет. В нашем регеоне за весь период моей деительность ниразу неслышал, чтобы фермнр даже хотяб заинтеоисовался опилением. Ему это ненужно он садит культуры самоопыляющиеся, гибриды, вся эта статья красивая фантазия. Реальность такова , что фермеры сеют гибрид которые унечтожают пчел. Но мечтать некто незапрещал.

    1. Андрій говорять

      Вы ошибаетесь несколько раз. Первый раз – насчёт услуг опыления. В Днепропетровской области садоводы активно пользуются услугами опыления, работая с пчеловодами, у которых есть понимание того, что означает такая услуга и какой силы должны быть семьи. Средняя оплата на яблоне – около 350 грн за улей за две недели. На гектар нужно четыре улья в среднем.

      Вторая ошибка – это утверждение о том, что “гибриды уничтожают пчёл”. Нет таких гибридов в природе пока 🙂

      Так что мечты – это то, что Вы написали. А есть реальность. И реальность такова, что услуга опыления приобретает всё большую популярность в Украине тоже. Но проблема большая с адекватными и образованными пасечниками, которые бы понимали, что любое сотрудничество – это не односторонее движение.

  2. Александр говорять

    Реальность современного пчеловодства втом , что современный фермер ненуждается в опылении ему нужны самоопыляющиеся гибридные растения, а пчеловоды с своими пчелами ему мешают применять в полном обеме ядохимикаты, которые дорогие, которые недействуют на пчелу, а хочется примениьб подешевле ради рентабельности. Поэтому нетравите душу.

Відповісти

Ваш email не публікується