«Ягоди далеко не такі рентабельні, як їх малюють в ЗМІ» – Тарас Баштанник, керівник ТОВ «Українська ягода»

До яких тенденцій європейського ягідного ринку не готовий українский споживач? В які міфи аграрного сектору потрібно перестати вірити? Що спільного у керівника «Українська ягода» Тараса Баштанника і Джека Ніколсона?

0 676

Тарас, колись давно Ви запропонували ідею керівництву агрокомпанії, і прописали бізнес-план, в якому значилося, що мільйон доларів окупиться за 4 роки. З тих пір пройшло достатньо часу, чи вдалося реалізувати написане?

Т.Б.: По ряду причин, мільйон не окупився. По-перше, постійно йде реінвестування прибутку в розширення площ, переробку, і заморозку. По-друге, цей бізнес-план прописувався до девальвації гривні, і на той момент, це були зовсім інші гроші. Подібна ситуація певним чином підкосила весь бізнес, не тільки ягідний. Крім цього, я не можу згадати з 2012 року жодного сезону без будь-яких погодних форс-мажорів, які б не скорегували фінансовий план.

Наскільки складним виявився цей рік? Чи вплинуть погодні аномалії в подальшому на урожай?

Т.Б .: Якщо чесно, на моїй пам’яті це найважчий сезон. У травні була неймовірна кількість дощів, в червні вкрай висока температура. Через ці перетрубації постраждало багато врожаю, полуниці втратили на 150 тис. доларів. В якійсь мірі це також недоробка агрономів. На жаль, управлінець бізнесу не може досконально розбиратися у всіх структурах, необхідно делегувати, але в нашій країні, з нашою ментальністю це складно. Доводиться займатися мікроменеджментом.

 

У Вас економічна і філософська освіта. Чи допомагає остання, «по-філософськи» ставитися до аграрних проблем?

Т.Б .: Завжди кажу, що якщо я розібрався в «Критиці розуму» Канта, то що там в тій аграрці розбиратися (посміхається). Пам’ятаю слова мого викладача: «Наше завдання навчити вас вчитися». Я вважаю що потрібно вчитися кожен день. Потрібна база загального розвитку, фундамент. Філософія – це дуже потужна гуманітарна освіта.

Хто «задає тон» в ягідному бізнесі: Ви як виробник, або все-таки споживач?

Т.Б.: В нашому бізнесі, боюся, тон задають переробники, ну і споживач звичайно.

Чи можна назвати лохину – трендовою ягодою 2019 року?

Т.Б.: Це глобальний тренд на багато років вперед. Лохина взагалі –  одна з тих небагатьох речей у житті, коли і смачно і корисно. Стосовно трендів: я за багато років роботи засвоїв урок, що ягідний ринок наповнюється і змінюється набагато швидше, ніж я думав раніше. Пару років тому мені здавалося, що є якийсь тренд, і поки всі розгойдаються, поки почнуть садити якусь культуру, поки вона почне плодоносити, пройде років 5. Як виявилося, 2 роки – це максимум, далі цикл завершується.

Лохина –  одна з тих небагатьох речей у житті, коли і смачно і корисно


Посадковий матеріал лохини у Вас імпортний? Яке співвідношення зараз імпортного матеріалу / українського?

Т.Б.: Матеріал імпортний, на той момент не було іншої альтернативи. Але наразі гідні саджанці є і у нас. Співвідношення, в загальному 50/50. Малина частково з Британії, половина з України.  Якщо брав би зараз, то не переплачував би за британські саджанці. Полуниця – матеріал наш, я ним незадоволений, якість не відповідає очікуваному, в подальшому будемо закуповувати в Європі. Загалом я дотримуюся думки, що важливіше не звідки саджанець, а за якою технологією ти його вирощуєш. Будь-який найкрутіший матеріал можна погубити. І навпаки.

Важливіше не звідки саджанець, а за якою технологією ти його вирощуєш. Будь-який найкрутіший матеріал можна погубити, і навпаки

Відносно органічних ягід: у чому їх принципова відмінність від звичайних, і чи варто переплачувати?

Т.Б.: Відмінність в технології вирощування. Якщо ми говоримо про органіку, то там жорстко обмежені допустимі використання пестицидів, більшість взагалі заборонені. У теорії, ця продукція може бути більш екологічною. Але якщо правильно підходити до агрономії, то ягода в яку внесли добрива або хімію, буде теж в нормі. З чисто наукової точки зору, що таке органіка? Добрива у вигляді органіки? Це гній. Якщо ви дасте рослині гній, воно не буде його сприймати, тому що це органічна форма фосфору калію або азоту. І тільки через пару років після певних біохімічних реакцій, цей гній перейде з органічної форми фосфору калію в нітратну. В цьому сенсі рослина не розуміє, що воно супер круте, і їсть органіку. А якась селітра аміачна – це вже розкладене хімічним способом до нітратної форми. Рослини не розбираються, що ви йому дали. З приводу фунгіцидів, або якийсь хімії, пестицидів, якими обробляють – якщо ви даєте якісь допустимі норми, і після обробки витримуєте «період очікування» – все буде в порядку, така ягода безпечна для вживання.

Окрім перебільшення винятковості органічної продукції, які ще міфи аграрного сектору існують?

Т.Б.: Міф про те, що в ранніх кавунах величезна кількість нітратів. Термін дозрівання взагалі не відноситься до нітратів, вони не можуть прискорити процес дозрівання. Міф про те, що купувати у бабусь якусь ягоду безпечніше, ніж у звичайних виробників. Це помилка, тому що бабусі найчастіше всього взагалі не обробляють ягоду, і там проблеми з мікробіологічними показниками. Можуть обробляти найдешевшою хімією з базару, а це взагалі отрута для людського здоров’я. А ще, ягоди далеко не такі рентабельні, як їх малюють в ЗМІ.

Коли ви вирощуєте ягоду, на вас обов’язково хтось заробляє. В першу чергу це продавці посадкового матеріалу. Заробляють в хорошому сенсі. Якщо хтось, наприклад, продав мені машину, він на мені заробив, але я ж не проти. Аналогічна ситуація і в саджанцях, і в зрошенні, і в добриві. Таким чином розгойдуються певні тренди, які вигідні продавцям всіх ресурсів. Моя думка, що дуже часто тренди розвиваються необгрунтовано, або дуже швидко, і це вигідно людям, описаним вище.

Дуже часто тренди розвиваються необгрунтовано, або дуже швидко, і в першу чергу це вигідно продавцям посадкового матеріалу

Які ідеї реалізовані виключно в «Українській ягоді», без аналогів в інших українських компаніях?

Т.Б.: Пінетки для ягід на 3 відсіку. Не бачив, щоб в Україні хтось ще це робив до нас, коли ми запропонували цей продукт декілька років тому. У Європі ці пінетки реалізуються вже досить давно, захотілося впровадити подібне.

Чи є проекти, які Вам би хотілося реалізувати, але до яких поки не готовий український споживач?

Т.Б.: Український споживач мало до чого взагалі готовий, він досить консервативний. Мені дуже подобається європейський тренд на овочі та фрукти в упаковках, порізані і готові до вживання. Це чудовий снек. У нас подібне є на прилавках, але в малій кількості. І це пов’язано не з тим, що його не пропонують, а з тим, що його не купують.

Чи буває так, що доводиться приймати експериментальні рішення?

Т.Б.: Так, експерименти любимо, охоче йдемо на впровадження нових технологій. Я вважаю, що краще що-небудь спробувати, нехай навіть і невдало, ніж взагалі нічого не зробити. В цьому плані мені подобається фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі». Там була ситуація: в лікарні стояла масивна тумба, і пацієнти вірили, що якщо її зрушити з місця, можна втекти. Всі знали, але ніхто не намагався, тому що були впевнені, що це нереально. Персонаж Джека Ніколсона єдиний, хто зробив спробу її зрушити. Невдало. Всі стояли і дивилися на нього, а він повернувся, і зі злістю в голосі сказав: «Що ви дивитесь? Я хоча б спробував!». Я запам’ятав його слова. Пробувати треба обов’язково.

Дарина Востокова
Журналіст Agri – Gator

Дізнавайтесь першими всі найсвіжіші аграрні новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Агрігатор у Твіттер. - Facebook Twitter Telegram

Відповісти

Ваш email не публікується