Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у листопаді 2018 року | Вплив метеоумов


Вплив метеоумов

16:26Source:
АПК-Інформ

Views: 40

Поступові зміни клімату, обумовлені процесами глобального потепління, найбільш помітно проявляються в аграрному секторі світової економіки. Це позначається, в першу чергу, на врожайності та валових зборах сільськогосподарських культур, рівень яких обумовлюється не лише найсучаснішими технологіями вирощування, але й тими погодними умовами, які утримуються впродовж вегетаційного періоду.

Як передбачалося раніше, кліматичні трансформації супроводжуються не тільки збільшенням температурних показників і загальної кількості опадів на окремих територіях, вони також впливають на зміщення часу настання пір року та на збільшення кількості значних змін сезонних явищ, тобто спостерігається певне розбалансування кліматичної системи, що безумовно позначається і буде позначатися в подальшому на сільськогосподарському виробництві, зокрема на вирощуванні озимих культур, які впродовж своєї вегетації найдовше відчувають вплив погодних умов.

Цьогорічний осінній період для озимих культур виявився переважно сприятливим, але не без погодних сюрпризів. Один із них – порівняно раннє зниження температури у листопаді, що привело до припинення озиминою осінньої вегетації на 2 тижні раніше за середні багаторічні строки. Причому подібна ситуація повторюється другий рік поспіль. Але якщо минулого року рослини після тимчасового потепління у грудні та на початку січня мали змогу відновити процеси життєдіяльності, що проявлялося в незначному розвитку кореневої системи та відростанні листкових пластинок, то цього року на це ми поки що можемо лише сподіватися.

Проте, навіть за такого передчасного припинення осінньої вегетації озимі культури, зокрема пшениця озима, на більшості посівних площ розпочали зимівлю в доброму та задовільному стані. Лише пізні посіви (після 10 жовтня) по таких попередниках, як соняшник і кукурудза на зерно, викликають певне занепокоєння щодо їхньої подальшої зимівлі, оскільки рослини за такої сівби не розкущилися і в них нараховують від 1 до 3 листків.

Беручи до уваги погодні умови осіннього періоду, слід зазначити, що найбільш визначальними за своєю ефективністю для озимих культур вони були у жовтні, який характеризувався підвищеною температурою повітря та помірною кількістю опадів. Так, середня температура повітря за місяць склала 11,5°С, що виявилося на 3,4°С вище за середню багаторічну норму. Середня кількість опадів становила 27,6 мм, або на 1,4 мм менше від кліматичної норми. Такий гідротермічний режим сприяв порівняно доброму росту та розвитку рослин озимих зернових культур і ріпаку озимого, а в окремих господарствах відзначалася навіть загроза переростання пшениці озимої.

На початку першої декади листопада спостерігалася порівняно тепла як для цієї пори року без опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 6,2-7,6°С, що забезпечувало рослинам продовження ростових процесів і накопичення запасних поживних речовин. У другій половині декади відбулося поступове зниження середньодобової температури повітря до +4,9° – -1,1°С, яке засвідчило про поступове припинення активної життєдіяльності рослин озимих зернових культур. Починаючи з 6 листопада, коли відбувся стійкий перехід середньодобової температури повітря через +5°С у бік її пониження, було відзначено припинення осінньої вегетації озимих зернових культур, що виявилося на 14 діб раніше за кліматичну норму.

Загалом середня температура повітря у першій декаді листопада склала 4,8°С, що виявилося на 1,4°С вище за середню багаторічну норму. Максимальна температура повітря підвищувалася до 13,4°С, а мінімальна знижувалася до -5°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 22,2°С, а вночі охолоджувалася до -5,5°С.

Опадів за першу декаду листопада випало лише 0,3 мм при багаторічній нормі 11 мм. Середня відносна вологість повітря склала 80%.

Суми ефективних (вище за +5°С) температур повітря, які накопичили рослини на час завершення осінньої вегетації, залежно від строків сівби були такими: за сівби 5 вересня – 507°С (середня багаторічна норма 383°С); 10 вересня – 445°С (332°С); 15 вересня – 351°С (281°С); 20 вересня – 314°С (229°С); 25 вересня – 251°С (185°С); 30 вересня – 214°С (144°С); 5 жовтня – 181°С (119°С); 10 жовтня – 150°С (98°С); 15 жовтня – 114°С (84°С).

У кінці першої декади листопада запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою, яка вирощується по чорному пару, складали в орному шарі ґрунту 19 мм, а в метровому – 112 мм, що відповідно було на 12 та 36 мм менше за середні багаторічні значення. Ще гіршими запаси вологи виявилися під посівами озимини після непарових попередників. Так, в орному шарі ґрунту знаходилося в середньому від 5 до 10 мм продуктивної вологи, а в метровому – від 42 до 69 мм, що було відповідно на 16-21 та 29-55 мм менше за середню багаторічну норму.

Після завершення осінньої вегетації проведене обстеження посівів показало, що пшениця озима, яка вирощується по чорному пару, за сівби до 30 вересня включно знаходилася у фазі кущіння. Рослини висотою від 16 до 34 см залежно від строку сівби в середньому налічували 2-9 пагонів та 3-7 вузлових корінців. Озимина, яку було висіяно з 5 до 15 жовтня, знаходилася відповідно від початку фази кущіння до утворення 2 листка. Довжина листкових пластинок у рослин становила в середньому від 12 до 16 см.

Після непарових попередників посіви пшениці озимої виявилися в дещо гіршому стані у порівнянні з паровою озиминою, але залишаються в доволі доброму стані, якщо не брати до уваги посіви надпізніх строків сівби, зокрема після соняшнику, які проводилися в деяких господарствах, із різних причин ігноруючи існуючі рекомендації щодо календарних термінів проведення сівби озимих зернових культур.

Рослини ячменю озимого за оптимальних строків сівби розпочали зимівлю, маючи від 3 листків до 2 пагонів. Середня довжина листкових пластинок залежно від розвитку рослин знаходилася у межах 12-16 см.

У другій декаді листопада спостерігалася порівняно прохолодна з помірною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря варіювали від 3,9°С тепла до 1,2°С морозу. Максимальна температура повітря підвищувалася до 6°С, а мінімальна знижувалася до -6,5°С. Вдень поверхня ґрунтупрогрівалася до 10,7°С, а вночі охолоджувалася до -6,5°С. Середня температура повітря за декаду склала 0,4°С, що було на 2°С нижче за середню багаторічну норму.

Середня кількість опадів, які відзначалися у вигляді дощу та снігу, становила 15,5 мм. Значення середньої відносної вологості повітря впродовж декади коливалися від 56 до 87%.

Висота снігового покриву, який утримувався в окремі дні декади, залежно від регіону в середньому становила 0,5-8 см. Глибина промерзання ґрунту та його температура на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої відповідно не перевищувала 3 см і не була нижчою за -1°С.

У третій декаді листопада продовжував утримуватися понижений температурний режим і відзначалися опади різної інтенсивності переважно у вигляді дощу. Хоча в останні дні декади на полях утворився незначний сніговий покрив висотою 1-3 см.

Впродовж більшої частини декади середньодобові температури повітря знаходилися в межах -5,9 –+2,9°С.В окремі дні температура повітря підвищувалася до 4,2°С, а поверхня ґрунту нагрівалася до 3,7°С. У нічний час повітря охолоджувалося до -10,3°С, а поверхня ґрунту – до -12,5°С. Протягом цього часу випало 23,4 мм опадів при середній багаторічній нормі для відповідного календарного терміну 17 мм.

Загалом сумарна кількість опадів, які випали за більшу частину листопада, склала близько 40 мм, що фактично відповідає середній багаторічній нормі.

Як зазначалося, в результаті доволі сприятливого осіннього періоду рослини озимих зернових культур і ріпаку озимого на більшості площ розпочали зимівлю в порівняно доброму та задовільному стані, а тому в разі успішної зимівлі, особливо за раннього відновлення весняної вегетації, є всі підстави наступного року одержати досить вагомий урожай.

Найбільш небажаним для пшениці озимої є різке та тривале пониження температурного режиму за відсутності снігового покриву. Навіть незважаючи на те, що цього року рослини вже завершили першу фазу загартування і проходять другу, критична температура їхнього вимерзання на початку зимівлі може бути досить високою і з настанням морозного періоду знаходитиметься в межах -10-14°С, тоді як максимальна морозостійкість пшениці озимої за сприятливих умов загартування становить -16-18°С.

До зони ризику, яким загрожує найбільша небезпека і які можуть постраждати протягом зимового періоду, можна віднести посіви пшениці озимої пізніх (після 10 жовтня) строків сівби, де рослини розпочали зимівлю в нерозкущеному стані, маючи в кращому випадку 3 листки за відсутності вузла кущіння. До того ж пізні посіви, як правило, відрізняються мілкою заробкою насіння в ґрунт, що теж не сприятиме стійкості рослин до низьких температур.

Крім цього, якщо порушувати питання на більш далеку перспективу, то викликають певне занепокоєння низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті, що за недостатньої вологозабезпеченості ґрунту впродовж календарної зими та ранньої весни може негативно позначитися на стані рослин озимих культур та їхній продуктивності.

Таким чином, враховуючи проведений аналіз погодних умов більшої частини листопада та стан озимих зернових культур і ріпаку озимого на час завершення осінньої вегетації, який на багатьох посівів є добрим та задовільним, можна зробити попередні висновки, що результати зимівлі будуть успішними, а очікуваний урожай не поступатиметься тим показникам, які відзначалися в останні 4 роки.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Comments

You should be authorized to post comment



Source link

Відповісти

Ваш email не публікується